Зеленая вода бежит, не застоится,
Зеленая вода - наследница огней,
А у нее вокруг - всё лица, лица, лица,
Над нею и под ней - веселый сонм друзей.
Зеленая вода бежит - живёт планета,
Зеленая вода плывет, в ней - человек,
Зеленая вода несёт от лета к лету,
Зеленая вода взлетает, взяв разбег.
Принцесса от воды, король ее отводит
В прохладный сад любви, отдавшись страстно ей,
Ну а она - ему, а сердцем ихним водит
Зеленая вода, распутница страстей.
И всюду, где она проходит без причалов,
В пещерах дальних гор, в трущобах потных дней,
Где бабочка любви пыльцою рассчиталась
Со смертью, сняв корсет бессмертия на ней.
Зеленая вода не подлежит забвенью,
Зеленая вода, в ней - кубометры слов
Из всех земных поэм и всех стихотворений,
Зеленая вода, а в ней и мой улов.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.