Then hate me when thou wilt, if ever, now
Now while the world is bent my deeds to cross,
Join with the spite of Fortune, make me bow,
And do not drop in for an after-loss.
Ah do not, when my heart has scaped this sorrow,
Come in the rearward of a conquered woe;
Give not a windy night a rainy morrow,
To linger out a purposed overthrow.
If thou wilt leave me, do not leave me last,
When other petty griefs have done their spite,
But in the onset come; so shall I taste
At first the very worst of Fortune's might;
And other strains of woe, which now seem woe,
Compared with loss of thee, will not seem so.
____________________________
Коль разлюбила, – лучше отвернись.
В нелепом мире бед моих и горя
Пред злой Фортуной упадаю ниц.
Последний взгляд, с последним вздохом споря,
Как милости просил, – не приходи!
Наместники Судьбы справляют тризну.
Полночных слез горючие дожди
Сотрут следы последнего каприза.
Забрось меня, забудь меня, прости
Ничтожных бедствий баловнем играя,
Приди бедой, отчаяньем приди,
Сокровищем, которое украли.
Моей любви восторги и печаль
Оставь себе, – иных потерь не жаль.
Прочитано 3277 раз. Голосов 9. Средняя оценка: 4.56
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
При всём, казалось бы, трагизме сказанного в сонете...как же волнующе красиво сказано.
Спасибо Вам за подаренную нам красоту! Комментарий автора: Вариантов перевода этого сонета было много, Михаил.
При некоторой "поэтичности" в моем варианте есть и точность,
следование оригиналу (если я не увлекался метафорой). Сделать
точный в смысловом и звуковом выражении перевод почти
невозможно...
Михаил Бузин
2012-01-12 11:37:34
Поверьте,... Ваш перевод, как мне кажется, и смотриться и звучит лучше чем даже оригинал - наш язык богаче... он прибавляет обертоны. Помогай Бог. Комментарий автора: Господь, да пребудет с нами.
Заброшенная дверь - Марта Дитятева есть такая картина,она извесная, жаль сегодня не нашла её в инете.Я смотрела на неё когда то, и думала:" Интересно к кому это пришел Иисус, а Его не пускают, Он стучит и ждёт?",И вообще там нарисованы были такие заросли из репейника,странно , что к такому человеку пришел Сам Иисус.А когда я первый раз попала на собрание, то услышала проповедь про \\\"Се стою и стучу\\\",и как же я удивилась,что это дверь к сердцу каждого.В тот вечер я открыла Ему своё сердце и никога об этом не жалела.
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.